Ворожий професіоналізм під хресним знаменням
Думки злого звонеччанина. Знаєте, у (пост)совковій Україні існує дивна група людей. Вони думають, що вірять у певну світлу сутність, однак насправді їхні ідоли є суцільною нечистою силою, а християнство тут ні до чого.
В молодості вони стежили за тими, хто потайки ходив до церкви та хрестив дітей. Держава офіційно цього не забороняла, якщо раптом що. Однак якщо «барабанила» істота з високої посади, то можна було втратити членство в партії. Це гірше, ніж зараз втратити обидві нирки, око, частину печінки та здоровий глузд. Якщо вже тебе виключили з КПРС, то було за що, відтепер ти не людина, не скотина, алкоголік, вурдалак. Візьмуть вантажником до овочевого-фруктового чи до приходу до влади Горбачова приймальником у пункті…. Ето кайф, марожено. Більшості щастило менше.
Зараз все перевернулося догори дриґом. Тепер вони пильно відстежують тих, хто до церкви НЕ ХОДИТЬ і дітей НЕ ХРЕСТИТЬ. На те, що за Конституцією у нас держава світська, хтось раптом може опинитися мусульманином, юдеєм чи якимось сектантом, їм начхати. Не такий, як всі, завжди буде ворогом. А ворожість завжди є приводом повідомити про це повідомити компетентним органам.
Ця група людей має назву. «Професійні православні». Бо немає в них нічого православного, як і в московських кураторах на чолі з Гундяєвим. Кроком руш, ходити строєм, за всіма дивитися, захід гнобити. При цьому на підвіконнях купа псевдоікон із зображеннями абсолютної дичини типу Ківи, Путіна, Вілкула-молодшого (Сашенька-хєрувім то взагалі окрема тема), Новинського, Леніна (!!!) та інших ворогів України.
Зараз хтось скаже: Бобе, а ти ж католик римського обряду, тобі легше судити. Так, легше, через що я колись на заочному потоці на усю величезну групу отримав єдину максимальну оцінку з релігієзнавства. Не хочу ображати почуття атеїстів, бо вони теж раптово вірять. Вірять в те, що ніяких вищих сил нема. І знову Конституція, людина в нас має право на свободу мислення.
Але саме тому і довелося переконатися, що для «професійних православних» іконою є Москва, Крємль. А для декого взагалі Сталін чи Андропов, бо основою їхньої ідеології є страх. Страх смерті чи потрапляння до виправних закладів різного виду.
На Різдво, причому у січні, вони говоритимуть «Христос Воскрес». Як і завжди.
Вони не знають, що Спасів навіть у російському календарі не два. Ви теж не знали незалежно від віри? Погугліть 29 серпня, вам можна.
Андріївські вечорниці? А що це? День народження Макарєвіча? Гаразд, дали маху лише на два дні за старим календарем. Але лише на два і лише за старим.
Старий Новий Год! Ще пародії на Олів’є! Ще Мімози, дешевого холодцю та іншої малоїстівної та малопитної гидоти. Ну хоч в супермаркети сходіть, там щось краще знайдете. Хоча ваше СНГ є афедроном, як її не розшифровуй. БУХАТЬ!!!!!!!!!! І ще раз падати пикою в салати, це теж ритуал. Або афедроном, окремі колишні члени партії і так вміють, уявіть собі.
Совкова ницість остогидла, давайте називати речі своїми йменнями.
***
Вперше за десять років ми з адекватними родичами жадали спробувати відновити традицію різдвяних служб та родинної вечері. Частково не вийшло, на жаль. Нас менше, але ми є. Світлин не буде з простої причин: тут чимало дітей, тому дехто хоче жити. А жити є заради кого. Це не я, вічне «тікайте, дурні, я вас прикрию», бо з жінок мені в постійній перспективі знадобиться хіба що медсестра-наглядачка.
Христос от-от народиться. Славимо його. А далі справа за Валерієм Федоровичем та іншими командирами. Війна все ж не є святковим заходом.
Най бережуть вас вищі сили.
Читайте також:
Думки злого звонеччанина. Двічі по одинадцять.
Думки злого звонеччанина. Полеміка з класиком або Орли батьківства.