«Мамо, став чайник, я вже на ГЕС»: про що говорили новокаховці у Києві, зустрівшись до річниці заснування міста

24 Лютого 2024, 18:18
Банер для фото 1862
Банер для фото

Перше враження від перебування в залі для зустрічей у київському готелі, де зустрілись новокаховці: як багато людей, але переважну більшість не можна фотографувати. У більшості — родичі в окупації, тому будь-яке публічне фото може стати небезпечним. Проте атмосфера в залі — не просто дружня, а родинна: обійми, сльози і дуже багато спогадів.

Це була чергова зустріч новокаховців у Києві. У столиці — найбільша «діаспора» мешканців Нової Каховки, кажуть організатори заходу, Міжнародний благодійний фонд «Нова Каховка — це Україна». Фонду офіційно трошки менше року, але він активно допомагає новокаховцям — як консультаційною, так і гуманітарною допомогою, а ще — влаштовує зустрічі новокаховців у Києві. Але ця зустріч — особлива: 23 лютого новокаховці зібрались разом, аби згадати про 72-річчя від дня заснування Нової Каховки, яка припадає на 28 лютого. Саме ювілей — 70-ту річницю — мали святкувати два роки тому. Але за 4 дні до знаменної дати почалось масштабне вторгнення Росії в Україну, а по вулицях Нової Каховки вже ходили російські танки. Мабуть хотіли «Нову Каховку за три дні», із сумом каже одна з присутніх на заході, і вже з гордістю додає: «Але не вийде втримати — ЗСУ не дадуть!» .

Саме про ЗСУ говорили дуже багато: дякували, згадували, що наразі в ЗСУ — чимало мешканців Нової Каховки, згадували хвилиною мовчання загиблих. У залі, де проходив захід, організатори створили невеличку виставку портретів тих, хто нині боронить Україну і зокрема Херсонщину. Переважно обличчя на цих портретах закриті, але один військовий погодився відкрити: «Хай москалі знають мене в обличчя», — зауважив він. 

Виставка портретів захисників. Фото Євгенії Вірлич.
Виставка портретів захисників. Фото Євгенії Вірлич.

Виставка портретів захисників.
Виставка портретів захисників

Виставка портретів захисників
Виставка портретів захисників

На одній з картин — боєць разом зі своїм пухнастим побратимом.

Виставка портретів захисників
Виставка портретів захисників

На заході була зокрема Олена Цигіпа — дружина полоненого новокаховського журналіста Сергія Цигіпи, якого росіяни засудили на 13 років. Боротись вкрай важко, каже Олена, але надія є завжди. 

Читайте також: У викраденого росіянами журналіста з Нової Каховки виявили пухлину

Незважаючи на те, що сам захід тривав приблизно одну годину, в ньому організатори вмістили чимало того, що сьогодні важливо новокаховцям: спогади про перші дні вторгнення, про зруйновані локації, про жахи окупації, а ще — щемливі відеономери новокаховських дітей, які нині живуть по всьому світу, але мріють повернутись додому.

Щойно на екрані, де і демонстрували відео про Нову Каховку, з'явилось зображення ще цілої Каховської ГЕС, у залі можна було почути фразу, знайому всім місцевим: «Мамо, став чайник, я вже на ГЕС...». Пролунала вона і у відео. Коли новокаховцям телефонували і казали, що вже на ГЕС, це означало, що за 10 — 20 хвилин будуть вдома: можна і чай готувати. До речі, 2017 року таксі в Новій Каховці в будь-який куточок міста коштувало 20 гривень: це маленьке і в той же час величне місто завжди було затишним.

Згадали і трагедію, яку вчинили росіяни: підрив Каховської ГЕС. В залі можна було почути тихий плач людей, які згадували не радянську забудову, а свої понівечені або знищені будинки, лебедів, що плавали біля підтопленого Дніпровського проспекту, тваринок, які загинули у зоопарку «Казкова діброва».

Читайте також: У клітках «Казкової діброви» в Новій Каховці внаслідок підриву Каховської ГЕС загинули понад 200 тварин

На одному з банерів, який просто розклали в залі, можна було побачити і всі ті затишни місця, які так люблять мешканці Нової Каховки. До нього підходили обережно, наче до картини в галереї, фотографували і згадували.

Банер з зображеннями пам
Банер з зображеннями пам

«Майже все, як вдома, тільки не вдома» або «так, як було, вже не буде»: приблизно такі фрази також лунали протягом вечора від гостей. Відеопривітання чергувались із привтаннями від відомих новокаховчан, які нині змушені жити далеко від дому. І майже весь вечір гості шукали якихось дрібниць, які би не просто нагадували дім, а давали відчуття того, що це відбувається точно так, як вдома. Одна з таких милих дрібничок — це звуковий супровід заходу: за пультом сидів пан Леонід, який супрводжував всі заходи новокаховського палацу культури. Так само, як і вдома, він весь вечір пильнував, аби звук і зображення були ідеальними.

Олена Красовська
Олена Красовська

«А можна я візьму фото бійця?» — запитує пані Олена Красовська перед тим, як коментувати організацію вечора. Воїни ЗСУ цього вечора і на кожній зустрічі новокаховців — обов'язкові гості, хай навіть у спогадах і емоціях. Але якщо запитати про щось у новокаховців, то вони обов'язково додадуть подяку Збройним силам України.

Олена Красовська
Олена Красовська

Подібні зутрічі влаштовуємо регулярно, каже пані Олена. Традиційні зустрічі новокаховців на Майдані Незалежності в Києві, підтримка родин полонених, гуманітарна допомога: фонд, який вона очолює, реалізує всі ці ініціативи і лишається поруч із новокаховцями в столиці. 

Назву села Кринки сьогодні знає чи не кожен українець: настільки часто можна почути про нього в новинах. Саме там змогли зробити і поступово розширювати свій плацдарм Збройні сили України. Колись це було затишне село Олешківської громади, де чимало новокаховців любили відпочивати. Це історична місцевість, де екскурсії проводили майже на кожному клаптику села. Сьогодні — це суцільна руїна. Але спогади про село живуть, а новокаховці вірять, що дочекаються деокупації і обов'язково відбудують.

Як виглядали Кринки після затоплення водами Каховської ГЕС
Як виглядали Кринки після затоплення водами Каховської ГЕС

Всі фото Євгенії Вірлич.

 

Коментар
13/07/2024 Субота
13.07.2024
12.07.2024