Всесвітній день оселищ: як «Асканія-Нова» рятує степ під окупацією
-
-
>
-
>
-
>
631
В перший понеділок жовтня відзначають Всесвітній день збереження місць проживання (World Habitat Day). Його започаткували у 1985 році, щоб нагадати: дім потрібен не лише людині, а й усім живим істотам на планеті. Біосферний заповідник «Асканія Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна підготував лекцію докторки біологічних наук Анни Куземко про охорону степу під час війни.
Про це розповіли на сторінці біосферного заповідника.
Місця проживання або оселища (біотопи) — це не тільки ліси, степи чи водойми, а цілі середовища, що формують умови для життя мільйонів видів. Коли зникають оселища — зникають і їхні мешканці. В «Асканії-Нова» таким унікальним місцем є цілинний степ — єдиний у Європі, що зберігся у первісному вигляді. Тут знаходять прихисток сотні видів, серед них — занесені до Червоної книги України та міжнародних списків. Сьогодні заповідник перебуває під російською окупацією, тож працівники не можуть виконувати головне завдання — безпосередньо охороняти степ і його мешканців. Водночас науковці продовжують роботу дистанційними методами.
Посилання на повну лекцію дамо наприкінці матеріалу, а наразі розповімо про головне.
Лекція Анни Куземко: що відбувається з природою Півдня
Докторка біологічних наук Анна Куземко, провідна наукова співробітниця лабораторії моніторингу природних екосистем біосферного заповідника «Асканія-Нова» та співробітниця Інституту ботаніки НАН України, розповіла про особливості оселищної (біотопічної) концепції, про європейські межі охорони, класифікацію та картування. Ця інформація вочевидь буде особливо цікава науковцям — ми перейдемо до тих, які становлять суспільний інтерес.
На прикладі НПП «Кам’янська Січ» науковці зафіксували пошкодження степових біотопів від пожеж, техніки та вибухів. Є випадки загибелі рідкісних видів рептилій.
Після підриву Каховської ГЕС команда дослідників змоделювала нові біотопи на дні водосховища: формуються вербово-тополеві ліси та водно-болотна рослинність, але відновлюється лише близько третини різноманіття, що існувало до створення водосховища.
Для «Асканії-Нова» підготували карту доокупаційного стану біотопів (цілина, поди, заплавні ділянки) — це базова точка для майбутнього відновлення.
Чому потрібні карти біотопів
Анна Куземко наголошує: кадастр біотопів допоможе об’єктивно оцінювати вплив будівництв і не допускати проєктів у цінних природних комплексах.
«Поки не буде належної координації і фінансування картування, ми не зможемо ефективно забезпечити охорону біотопів».
Серед проблем — неузгодженість термінології та затримки з імплементацією європейської Оселищної директиви в українське законодавство.
Чому це важливо для Херсонщини? Південь України — домівка унікальних степових екосистем, зокрема подів (солонуватих тимчасових водойм у депресіях степової зони). Сьогодні 100% подів Лівобережної Херсонщини — на окупованій території, тож їхній стан відстежують лише дистанційно.
Що можна зробити вже зараз
-
Підтримувати створення кадастру біотопів та відкритих карт охоронюваних оселищ.
-
Поширювати наукові матеріали, зокрема лекцію Анни Куземко, і долучатися до громадського контролю за рішеннями, що впливають на природу.
-
Після деокупації — польове відновлення моніторингу та перевірка фактичного стану біотопів «Асканії-Нова».
Посилання на повну лекцію Анни Куземко:
Читайте також:
