Після підриву російськими військами греблі Каховської ГЕС в наукових колах точаться дискусії щодо доцільності відновлення зруйнованої греблі та знищеного Каховського водосховища. Є різні, іноді зовсім протилежні думки про майбутнє Каховської ГЕС. Журналісти Район.Каховка раніше писали про різні наукові версії. 

Наразі, керівник Української природоохоронної групи Олексій Василюк в інтерв'ю виданню «Еспресо» розповів про зміни екологічної ситуації в Україні під час повномасштабної війни, зокрема й про доцільність відновлення Каховського водосховища. 

«Я думаю, що всі бачили різноманітні відео і читали статті в інтернеті про науковців, які досліджували протягом цього року, як відновлюється природа на місці водосховища. Це були і мої колеги з Української природоохоронної групи. Ми змогли отримати дозволи і туди потрапити, провести декілька експедицій», — розповів науковець.

За його словами, на місці знищеного водосховища стрімко відновлюється природа. Вона повертається до того стану, який був до створення водосховища. 

«Цікаво те, що там, де раніше були ліси, якщо дивитися старі карти, зараз відновлюється ліс. Там, де раніше були луки, відновлюються луки. Нам дійсно не потрібно допомагати природі, вона сама відновиться на цій території», — зазначив Олексій Василюк.

За думкою науковця, Україна лише виграє від того, що перестане користуватися вже тепер колишнім Каховським водосховищем.

«Я чув від деяких чиновників заяви, що нам треба терміново повернути зрошення українцям. По-перше, не українцям, а тим, хто в них орендував ділянки. По-друге, вже другий рік ніхто там нічого не орендує, це замінована й окупована територія. Навіть якщо війна закінчиться зараз, невідомо, чи взагалі колись знову там можна буде обробляти територію. Ніхто там не сидить і не чекає зрошення. Коли ці території будуть розміновані, лише тоді стане зрозуміло, скільки того зрошення може бути потрібно. Але ці всі землі засолені через те, що зрошувалися водами степових річок», — прокоментував Олексій Василюк. 

За словами Олексія Василюка, Каховське водосховище вбирає в себе не лише води Дніпра, а й річок, які сильно мінералізовані. Вода з цього регіону непридатна для зрошення, вона призводить до засолення ґрунтів, в будь-якому випадку через 10-15 років ґрунти стали б повністю непридатними. Тому це наш шанс змінити методи ведення сільського господарства і мати можливість продовжувати його тут, замість того, щоб просто добити цю територію зрошенням. За думкою науковця, сільське господарство, хай і таким радикальним і неприємним чином, але отримало шанс продовжувати тут господарство, проте без зрошення.

Зазначив Олексій Василюк й те, що деякі чиновники кажуть, що водосховище потрібне для того, щоб працював водний транспорт. Проте, через шлюзи ГЕС все одно можуть проходити тільки малогабаритні річкові судна, їм не треба водосховище. Для малих суден воно теж не потрібне, адже через хвилі їм дуже небезпечно рухатися по водоймі. Тому, як відмітив науковець, для водного транспорту треба просто прочистити шлях, яким він зможе ходити принаймні до Запоріжжя, а водосховище йому лише заважало. 

Також підняв еколог й тему водопостачання. За його словами, говорять, що вода потрібна Нікополю, Енергодару, Кривому Рогу. Проте, Кривому Рогу провели водогін вже зовсім з іншого водосховища. Нікополь і Енергодар — як були побудовані до будівництва Каховської ГЕС на березі Дніпра, так вони і сьогодні стоять там.

Щодо енергетики, то Олексій Василюк розповів про те, що Каховська ГЕС давала 1% енергії, яка виробляється в Україні. За його думкою, якщо 1% площі водосховища зайняти сонячними панелями, це повністю компенсує Каховську ГЕС. Тобто, те саме можна отримати, використавши у 100 разів менше території. 

«Я просто хочу, щоб там відновилась природа, але також розумію, що ми реально виграємо, навіть якщо той 1% водосховища заставити сонячними панелями. Я готовий закрити очі на той 1%, якщо збережеться в природному стані 99 інших відсотків. Це шанс не тільки відновити можливість археологам досліджувати там. Цю територію можна якось інакше використати, можливо, вона не вся лишиться в природі. Може, там побудують нове місто, якесь ультрасучасне, і західні партнери вкладуть в нього десятки разів більше грошей, аніж в ту греблю», — поділився своєю думкою науковець.

Читайте також:

• Херсонська ОВА займається проблемами з водою вище за течією від знищеної Каховської ГЕС.

• На Херсонщині росіяни облаштували військовий полігон на території об'єкта природно-заповідного фонду.