Окупаційну очільницю Чаплинки заочно засудили до десяти років ув’язнення
1280 Великоолександрівський районний суд Херсонської області заочно визнав Лілію Пуляєву винною в колабораційній діяльності. За добровільне обрання головою так званого «Чаплинського муніципального округу» їй призначили 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.
Про це йдеться у вироку від 8 вересня 2026 року у справі №650/4500/24, який проаналізував Район.Каховка.
Крім ув’язнення, суд на 15 років позбавив Пуляєву права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у державних і комунальних підприємствах, установах та організаціях, що надають публічні послуги.
Від роботи в селищній раді до керівництва окупаційною структурою
До окупації Пуляєва працювала в Чаплинській селищній раді. За показаннями колишніх колег, із 2017 року вона була фахівчинею з проєктів.
Одна зі свідків розповіла суду, що Пуляєва особисто надіслала їй на телефон скановану заяву про звільнення з української установи. Згодом у відкритих джерелах почали з’являтися повідомлення про її роботу в окупаційних органах.
Суд встановив, що 18 жовтня 2023 року Пуляєва добровільно взяла участь у засіданні так званої ради депутатів Чаплинського муніципального округу. Відкритим голосуванням її обрали «головою округу» строком на п’ять років. Нагадаємо, йдеться про Каховський район — «округи» в адміністративному поділі України в даному випадку відсутні.
Після цього вона публічно склала присягу, зобов’язавшись дотримуватися російської конституції та законодавства. Відеозапис присяги окупаційний телеграм-канал оприлюднив 19 жовтня 2023 року.
Підписувала документи та представляла окупаційну адміністрацію
Як встановив суд, діяльність Пуляєвої охоплювала створення й забезпечення роботи незаконного органу влади. Її підписи містилися у статуті так званого Чаплинського муніципального округу, а також у рішеннях від 2 листопада 2023 року про заснування його «адміністрації» та затвердження положення про неї.
Пуляєву уповноважили здійснювати дії для реєстрації цієї структури в російській податковій службі. У досліджених судом реєстраційних відомостях її зазначили керівницею, яка могла діяти від імені «адміністрації» без довіреності.
Матеріали окупаційних ресурсів також фіксували її участь у кадрових, господарських і соціальних питаннях. Зокрема, вона повідомляла про нестачу медиків, педагогів та працівників «адміністрації», брала участь у нараді щодо зрошення й сільського господарства та зустрічалася з представниками Рязанської області Росії.
Які докази дослідив суд
Серед доказів були рішення окупаційних органів, установчі документи, реєстраційні відомості, протоколи огляду інтернет-публікацій, відеозаписи, показання свідків і висновок судової портретної експертизи.
Експерт встановив, що на відео проголошення присяги та порівняльному фото з облікової картки Державної міграційної служби зображена одна й та сама особа. Пуляєву також ідентифікували на досліджених фотографіях із публікацій про діяльність окупаційної структури.
Суд окремо розмежував особисто відомі свідкам обставини та інформацію, яку вони отримували з інтернету або від інших людей. Останню враховував як допоміжну — у зіставленні з документами, відео та іншими доказами.
Захист припускав примус, суд відхилив ці доводи
Адвокат просив виправдати Пуляєву. Він ставив під сумнів достовірність електронних доказів, допускав можливість монтажу відеозаписів і наголошував, що перебування людини на відео саме собою не доводить добровільності її дій.
Захисник також припускав, що в умовах окупації Пуляєва могла діяти під впливом погроз або психічного примусу.
Суд ці доводи відхилив. Добровільність її поведінки він обґрунтував сукупністю послідовних дій: припиненням роботи в українській селищній раді, прийняттям результатів обрання, публічною присягою, підписанням установчих документів і тривалим виконанням керівних повноважень.
За висновком суду, фактичних даних про насильство, погрози Пуляєвій чи її родині або інший вплив, який позбавляв би її можливості діяти за власною волею, під час розгляду не встановили.
Чому призначили максимальний строк
Дії Пуляєвої кваліфікували за частиною п’ятою статті 111-1 Кримінального кодексу України — як добровільне обрання громадянки України до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території.
Суд призначив максимальний передбачений цією частиною статті строк ув’язнення — 10 років. Він врахував керівний характер посади, тривалість і публічність діяльності Пуляєвої та її внесок у функціонування окупаційної влади.
Обставин, які пом’якшують покарання, суд не встановив. Обтяжувальною обставиною визнав вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Крім конфіскації майна, з Пуляєвої постановили стягнути 6058,24 гривні витрат на проведення експертизи.
Коли почнеться відбування покарання
Справу розглянули заочно, за участю призначеного захисника. Пуляєва до суду не з’явилася.
За вироком, строк ув’язнення обчислюватимуть із моменту її затримання для виконання судового рішення. Строк додаткової заборони обіймати визначені посади рахуватимуть після відбуття основного покарання.
Станом на 15 вересня 2026 року передбачений вироком 30-денний строк апеляційного оскарження ще не сплив. Рішення можна оскаржити до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд. Якщо апеляцію не подадуть, вирок набере законної сили після завершення цього строку; у разі оскарження — після рішення апеляційного суду, якщо вирок не скасують.