Науковці дослідили, як війна змінила степи Херсонщини: описали понад два десятки вирв від російських боєприпасів
473 Науковці Біосферного заповідника «Асканія-Нова» завершили серію польових експедицій, під час яких досліджували вплив війни на степові екосистеми Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Особливу увагу вони приділили деокупованим територіям, де російська агресія залишила численні вирви від вибухів та фортифікаційні споруди.
Про це повідомили у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова», інформує Район.Каховка.
Протягом травня, червня та липня 2026 року вчені здійснили чотири експедиційні виїзди. Вони працювали у деокупованих районах Херсонської та Миколаївської областей, а також на території колишнього Тарутинського військового полігону на Одещині.
Під час досліджень науковці вивчали стан ґрунтів і те, як відновлюється рослинність після бойових дій. Для порівняння вони аналізували як свіжі пошкодження, спричинені сучасною російською агресією, так і старі вирви та фортифікації, що залишилися після військових навчань 1980-х років.
Такий підхід дозволяє оцінити не лише безпосередні наслідки війни для природи, а й зрозуміти, як степові екосистеми можуть відновлюватися протягом десятиліть.
Загалом під час експедицій дослідники описали п'ять капонірів та 24 вибухові вирви різного походження — від артилерійських і мінометних снарядів до реактивних систем залпового вогню, а також авіабомб ФАБ і керованих авіабомб КАБ.
На кожному об'єкті проводили детальні геоботанічні дослідження. Вчені описували рослинність на днищі вирв, їхніх схилах різної експозиції, брустверах, у зоні розльоту уламків, а також на контрольних ділянках, які не зазнали пошкоджень.
Попри спекотне літо та значні руйнування степових схилів у долині річки Інгулець, учасники експедицій повідомили і про цікаві знахідки рідкісних рослин та інших представників місцевої природи. Детальні результати досліджень вони планують представити пізніше.
